Відділ освіти, охорони здоров`я, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.
Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Цього дня, це вже стало традицією, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Тож у закладах загальної середньої освіти Михайлівської сільської ради стартує XIX Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.
Хто ж такий Петро Яцик?
Петро Яцик (1921 – 2001) – відомий канадський бізнесмен і меценат українського походження.
Народився у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Емігрував 1943 року. У 1947 році закінчив Український технічногосподарський інститут у Регенсбурзі. З 1949 року жив у Канаді.
З кінця 50-х років П.Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалася у повоєнні роки. Він був обраний почесним доктором права Гарвардського університету, входив до Надзірної ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.
Найбільш відомим проектом, профінансованим Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Русі» М. Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці, меценат пожертвував 15 млн. дол.
Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і був його почесним президентом. П.Яцик — один з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), засновник центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тис. долларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв на українські інституції в західному світі складає понад 16 млн. доларів.
За багатолітню меценатську діяльність нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” (1996 р.).
Як патріот він вперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу з багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок на фінансування конкурсу зробив П.Яцик.
Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році. За рішенням Ліги українських меценатів конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.
Щорічній конкурс проходить у декілька етапів, від районного до всеукраїнського. Так, у конкурсі бере участь по над 20 тисяч школярів 3-11 класів тільки із столичних шкіл, що засвідчує особливу увагу й інтерес до нього. Потрібно гарно писати твори, добре знати орфографію та пунктуацію, а ще вміти гарно висловлювати свою думку. Один етап складається з письмової частини та усної розповіді на задану тему. В різних вікових категоріях дається різний час для виконання того чи іншого завдання.
Ґрунтовним знанням із рідної мови ми завдячуємо окремо і вчителям. Адже саме завдяки їхній великій любові до своїх учнів, завдяки їхній відданій праці учні стають знавцями і шанувальниками рідного слова!
Цей конкурс є уроком, натхненням для дітей та дорослих: учителів, науковців, письменників, політиків у справі піднесення престижу української мови!
Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо наша українська мова.
Бажаємо завжди шанувати українську мову, адже вона формує індивідуальне обличчя країни і нації. Нехай рідне слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом .

Опубліковано 09.11.2018 в розділі Новини